31 Жовтня 2025 · Вікторія Ясенок
Відповіді на це питання вперше надає дослідження Mental Health Assessment of the Ukrainian Population (MAP). Воно демонструє поширеність депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу серед українського населення в порівнянні з населенням Цюриха. Координаторка дослідження, к.мед.н.Вікторія Ясенок в інтерв’ю ges.UND? розповідає про передумови, основні результати та заплановані заходи.
Дослідження MAP на цей час є першим популяційним дослідженням, яке вивчає психічне здоров’я українського населення під час війни на основі випадкової вибірки. Для цього ми залучили три різні групи учасників: перша група складається з людей, які наразі проживають в Україні. Друга група складається з українців, які після лютого 2022 року виїхали з України та наразі проживають у кантоні Цюрих (Швейцарія). Третя група – це контрольна група, яку складає населення Цюриха, яке не постраждало від війни. Загалом у дослідженні бере участь понад 7500 осіб. Оскільки ситуація в Україні значно відрізняється залежно від регіону, ми досліджуємо три різні регіони: північний захід поблизу польського кордону, центр і південний схід поблизу кордону з Росією. Такий підхід дозволяє нам більш детально дослідити психічне здоров’я в різних регіонах України.
Дослідження триває з весни 2024 року. З того часу ми проводимо повторні опитування кожні три місяці. Великим викликом є мотивування та утримання учасників у дослідженні протягом такого тривалого періоду, проте нас дуже тішить, що рівень участі й досі залишається високим – навіть понад рік потому майже 70% населення продовжує брати активну участь. Ми дуже вдячні за це і пишаємося цим.
У дослідженні MAP ми вивчаємо посттравматичний стресовий розлад, тривожність та депресію. Згідно з попередніми дослідженнями, ці стани найчастіше зустрічаються у людей, які пережили війну, вигнання або інші травматичні події.
У дослідженні MAP ми чітко бачимо, що психологічне навантаження дійсно є дуже високим. Воно подібне серед українців, які залишилися в країні, і тих, хто виїхав до Швейцарії: наприклад, симптоми депресії широко поширені серед українського населення і зустрічаються приблизно у 25-50 % людей. У всіх групах симптоми депресії частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків. Аналогічно високою є частка українського населення в Цюриху, яке страждає від симптомів депресії. Також широко поширеними є тривожні розлади, які турбують приблизно 20-40 % людей. Особливо страждають люди в центральних і південно-східних регіонах України, а також українці в Швейцарії. У всіх групах жінки частіше повідомляють про симптоми тривоги, ніж чоловіки. Таку саму закономірність ми спостерігаємо в поширеності симптомів посттравматичного стресового розладу, який також зустрічається приблизно у 20-40 % учасників, як в Україні, так і серед біженців у Швейцарії.
Загалом, наші результати показують, що психологічне навантаження на українців, на жаль, є дуже високим, незалежно від вікової групи та того, чи люди залишилися в Україні під час війни, чи виїхали за кордон. Однак у всіх групах жінки частіше, ніж чоловіки, повідомляють про симптоми посттравматичного стресового розладу.
Якщо порівняти психічне здоров’я українського населення з психічним здоров’ям населення Цюриха, то різниця буде очевидною: частка депресій та тривожних станів серед населення Цюриха становить менше 10 %. У деяких вікових групах та серед чоловіків поширеність тривожності становить навіть менше 5 %. Посттравматичні стресові розлади зустрічаються рідко – менше 5 %. Лише серед молодих осіб віком від 18 до 24 років їх поширеність становить майже 10 %. На відміну від цього, українці, незалежно від того, чи залишилися вони в країні, чи втекли від війни до Швейцарії, значно частіше страждають від симптомів депресій, тривожності та посттравматичних стресових розладів: залежно від регіону та життєвих обставин, цей показник коливається від 20 до 50 %. Це дані дають чітко зрозуміти, наскільки війна впливає на психічне здоров’я українського населення.
Дослідження MAP надає цінні дані, які можуть бути безпосередньо використані в роботі політиків, служб охорони здоров’я та соціальних служб. Ми тісно співпрацюємо з Центром громадського здоров’я України, Інститутом психічного здоров’я України та іншими установами, які беруть участь у плануванні та реалізації програм у сфері психічного здоров’я та зацікавлені у результатах нашого дослідження.
Наше дослідження показує високий рівень психічного навантаження на українське населення – як у зоні воєнних дій, так і серед біженців. Воно допомагає визначити пріоритети в галузі охорони здоров’я та ідентифікувати групи ризику, щоб мати можливість надавати більш цілеспрямовану підтримку людям відповідних вікових груп або регіонів. Наші результати також сприятимуть тому, що ресурси для профілактичних програм, медичних послуг та соціальної підтримки використовуватимуться таким чином, щоб допомога надходила туди, де вона найбільш необхідна.
Особливе значення має співпраця з партнерами ініціативи «Mental Health for Ukraine» (MH4U). Вона була заснована ще до повномасштабної війни в Україні. Її метою є модернізація системи охорони психічного здоров’я в Україні та її орієнтація на громади. Разом з партнерами MH4U ми розробляємо рішення на науковій основі для актуальних викликів у сфері психічного здоров’я. Крім того, ми докладаємо зусиль, щоб результати наших досліджень були впроваджені в практику та враховані в політичних процесах прийняття рішень.
Крім того, дослідження MAP сприяє підвищенню обізнаності про психічне здоров’я та зменшенню стигматизації. Воно показує, наскільки поширеними та обтяжливими є психічні стани, і заохочує людей звертатися за допомогою. Водночас воно допомагає фахівцям у галузі охорони здоров’я та соціального забезпечення краще розпізнавати потреби людей і адекватно на них реагувати.
Загалом, дослідження MAP не тільки показує масштаби психологічного навантаження, але й надає конкретні, практичні висновки. Я переконана, що наші результати будуть враховані при розробці конкретних заходів, які допоможуть людям, які цього потребують і, таким чином, покращать психічне здоров’я населення в довгостроковій перспективі.
Наші результати чітко показують, що як населення в самій Україні, так і українці у Швейцарії продовжують потребувати психологічної підтримки. Для українців в Україні це означає посилення психологічних служб на рівні громад, підготовку місцевих фахівців та забезпечення доступності допомоги навіть у регіонах, які сильно постраждали від війни. З цією метою ми тісно співпрацюємо з такими партнерами, як Центр громадського здоров’я України та ініціатива Mental Health for Ukraine (MH4U), щоб підтримати цей перехід до більш сучасної, орієнтованої на громаду системи надання допомоги.
Для українців у Швейцарії слід насамперед забезпечити продовження отримання психологічної підтримки. Це включає полегшення доступу до допомоги в новому середовищі, підтримку у подоланні мовних і культурних бар’єрів та ефективне поєднання психологічних послуг з іншими соціальними та медичними послугами.
Як в Україні, так і у Швейцарії важливо не тільки розв’язувати гострі проблеми, а й інвестувати в профілактику.
Дослідження MAP триває – у нас заплановані наступні хвилі спостережень. Це дозволить відстежити, як змінюється психічне здоров’я у всіх трьох групах з плином часу. Водночас ми тісно співпрацюємо з важливими установами у сфері психічного здоров’я в Україні та Швейцарії. При цьому для нас важливо, щоб результати дослідження MAP використовувалися не тільки в наукових цілях, а й практично сприяли створенню більш ефективної системи охорони психічного здоров’я.
Дослідження MAP фінансується Швейцарським національним науковим фондом (SNSF), кантоном Цюрих (Фонд розвитку та співробітництва, EZA), Цюрихським університетом та проєктом «Психічне здоров’я для України», який підтримується Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC).
Завдяки цій фінансовій підтримці ми маємо змогу реалізувати дворічну програму моніторингу та розробити стратегію довгострокового спостереження разом з нашими українськими партнерами. Ми хочемо подякувати всім установам-учасницям за їхню підтримку.
Координатор дослідження